ГАРЯЧКА ЗАХІДНОГО НІЛУ — ЯК РОЗПІЗНАТИ Й НЕ ЗАХВОРІТИ.
Гарячка Західного Нілу (у подальшому ГЗН) входить до переліку подій, які можуть являти надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я і попадають під регуляцію міжнародними медико-санітарними правилами.
В цьому році масштабний спалах захворювання зареєстрований в Ізраїлі, де за останні 3 місяці захворіло понад 400 людей, 32 з них померли. В Європі найбільша кількість випадків зареєстрована у Греції, (31, з них 5 летальні) та Італії (25, з них 2 летальні). Також по 1 летальному випадку ГЗН зафіксовано в Іспанії та Руминії.
На початку серпня в Варшаві (Республіка Польща) мала місце масова загибель синантропної птиці (ворони, граки), викликана вірусом ГЗН.
За інформацією Держаної Установи «Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ») в Україні серед людей в поточному році зареєстровано вже 19 випадків захворювання на ГЗН проти 13 за аналогічний період 2023 року. Хворих виявлено у Полтавській та Київських областях, де вздовж берегів утворилися сталі осередки. Природні осередки також виявлено у Північно-західному Причорномор’ї, насамперед у запорізькій області.
Геморагічна гарячка Західного Нілу — це вірусна хвороба, що найчастіше передається через укуси комарів. Вона може викликати лихоманку та висипання на шкірі, а в тяжких випадках — запалення мозку та його оболонок. Найчастіше хворіють на гарячку Західного Нілу влітку та восени.
Як передається ця екзотична хвороба?
Основним джерелом та резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є перелітні птахи, які у крові мають високі концентрації вірусу, значно менше значення як резервуар мають деякі дрібні ссавці, гризуни та кажани.
Комарі кусають інфікованих особин і можуть передати вірус іншим тваринам чи людям. Сприйнятливість людей до хвороби є високою, хоча до 80 % людей переносять хворобу безсимптомно.
Особливо вразливими є люди в місцях великої концентрації комарів і птахів: працівники тваринницьких комплексів і птахоферм, люди, які живуть біля водних об’єктів, а також мисливці, туристи, лісники, військовослужбовці, які тривалий час перебувають біля води чи на заболоченій території.
Від людини до людини хвороба не передається.
Місця поширення гарячки Західного Нілу.
Вірус найпоширеніший в Африці, Азії, Центральній Америці, Австралії, а також у США, Канаді та Мексиці.
Більшість людей під час зараження вірусом не відчувають жодних симптомів, дехто — легкі ознаки ГРІ. Приблизно у 20% хворих у проміжок між декілька днями та 2–3 тижнями після зараження, а найчастіше через 3-6 днів, можуть з’явитися симптоми, схожі на грип: висока температура, головний біль, біль у м’язах і суглобах, слабкість, нудота, діарея. Основна кількість виявлених випадків захворювання проявляються у вигляді менінгіту та енцефаліту. Летальність від гарячки Західного Нілу складає 2–14%.
Після перенесеної хвороби формується стійкий напружений імунітет.
Як захиститися від зараження.
Наразі проти гарячки Західного Нілу не існує ні специфічного лікування, ні вакцини. Лікування симптоматичне.
Щоб уникнути інфікування гарячкою Західного Нілу передусім бережіться від комариних укусів: носіть захисний одяг, використовуйте сітки на вікнах, фумігатори та репеленти.
А якщо помітили в себе симптоми грипу чи ГРІ невдовзі після укусів комарів, не займайтеся самолікуванням, а негайно зверніться до лікаря.