Skip to main content

Офіційний сайт Департаменту охорони здоров’я
Харківської міської ради

12 листопада 2016 року – Всесвітній день боротьби з пневмонією

|

Щорічно, 12 листопада, починаючи з 2009 року, у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії. В рамках цього Дня з 2009 року був затверджений «Глобальний план дій по боротьбі з пневмонією і діареєю”, згідно якого по сьогоднішній день працюють ВООЗ і ЮНІСЕФ. Його метою є активізація боротьби з пневмонією шляхом проведення профілактичних заходів щодо захисту дітей від цього захворювання, а також своєчасного лікування.

Пневмонія – це найважливіша окремо взята інфекційна причина смертності дітей у всьому світі. Щорічно вмирають 1,4 мільйона дітей у віці до п’яти років, що становить 15% всіх випадків смерті дітей даної вікової групи.

За статистикою в м. Харкові за 9 місяців 2016 року зареєстровано 3 876 випадків пневмонії серед населення (в 2015 р. – 3 375), з них дітей до 14 років – 1 084 (в 2015 р. – 976), підлітків у віці 14-18 років – 36 (в 2015 р. – 65), дорослого населення – 2 756 випадків (в 2015 р. – 2 334).

Пневмонія – гостре інфекційне запалення нижніх дихальних шляхів з обов’язковим залученням легеневої тканини (альвеол, бронхів, бронхіол). Альвеоли, які беруть участь в газообміні кисню між легеневою тканиною і кровоносними судинами, при запаленні заповнюються гноєм і рідиною, що призводить до розвитку кисневої та дихальної недостатності, а при ускладненому перебігу – до серцевої недостатності.

Причиною пневмонії є віруси, бактерії, гриби, які проникають в організм людини переважно повітряно-крапельним шляхом. До збудників, найбільш часто вражаючих легені, відносяться:

– грампозитивні мікроорганізми: (пневмококи – від 40 до 60%, стафілококи – від 2 до 5%, стрептококи – 2,5%);

– грамнегативні мікроорганізми (паличка Фридлендера – від 3 до 8%, гемофільна паличка – 7%, ентеробактерії – 6%, протей, кишкова паличка, легіонела і ін. – від 1,5 до 4,5%);

– мікоплазми – 6%;

– вірусні інфекції (віруси герпесу, грипу і парагрипу, аденовіруси і т. д.).

Також пневмонія може розвиватися внаслідок впливу неінфекційних факторів – травм грудної клітки, іонізуючого випромінювання, токсичних речовин, алергічних агентів.

До групи ризику щодо виникнення пневмонії відносяться пацієнти із застійною серцевою недостатністю, хронічними бронхітами, хронічної носоглотковою інфекцією, вродженими вадами розвитку легенів, з важкими імунодефіцитними станами (ВІЛ / СНІД), ослаблені і виснажені хворі, пацієнти, які тривалий час перебувають на постільному режимі, а також особи похилого та старечого віку.

Особливо схильні до розвитку пневмонії люди, котрі палять і зловживають алкоголем. Нікотин і пари алкоголю пошкоджують слизову оболонку бронхів і пригнічують захисні фактори бронхопульмональної системи, створюючи сприятливе середовище для проникнення і розмноження інфекції.

На підставі епідеміологічних даних існують:

– позалікарняні пневмонії (позагоспітальні) – найпоширеніший вид захворювання;

– внутрішньолікарняні пневмонії (госпітальні) – виникають в умовах лікувального закладу при знаходженні хворого в стаціонарі більше 72 годин.

Для всіх видів пневмоній характерна проява наступних основних симптомів: лихоманка з підйомом температури до 38-39,5°С, пітливість, кашель частіше з відходженням рясної мокроти, задишка при фізичному навантаженні і в спокої, загальна слабкість, порушення сну, зниження апетиту, швидка втомлюваність, зниження працездатності. Іноді хворі можуть відчувати неприємні відчуття або біль в грудях. У хворих похилого віку симптоми загальної інтоксикації можуть домінувати.

У деяких випадках пневмонія протікає з розвитком легеневих і позалегеневих ускладнень. До легеневих ускладнень відносяться обструктивний синдром, абсцес, гангрена легені, гостра дихальна недостатність, ексудативний плеврит. Серед позалегеневих ускладнень пневмонії часто розвиваються гостра серцево-легенева недостатність, ендокардит, міокардит, менінгіт і менінгоенцефаліт, гломерулонефрит, інфекційно-токсичний шок, анемія, психози і т. д.

Пацієнти з пневмонією підлягають обов’язковій госпіталізації в терапевтичне відділення або відділення пульмонології. Основним в лікуванні пневмонії є антибактеріальна терапія. Підбір антибіотика здійснює лікар, самолікування неприпустимо!

При пневмонії прогноз визначається цілою низкою чинників: вірулентністю збудника, віком пацієнта, супутніми захворюваннями, станом імунної системи, адекватністю лікування. Несприятливими відносно прогнозу є ускладнені варіанти перебігу пневмоній, імунодефіцитні стани, стійкість збудників до антибіотикотерапії. Особливо небезпечні пневмонії у дітей до 1 року, викликані стафілококом, гемофільною паличкою, синьогнійною паличкою, клебсієлою, при яких летальність становить від 10 до 30%.

При своєчасному і адекватному лікуванні пневмонія закінчується одужанням!

Профілактичні заходи розвитку пневмонії полягають в загартуванні організму, підтримці імунітету, виключення чинника переохолодження, санації хронічних інфекційних вогнищ носоглотки, боротьбі з запиленістю, припиненні куріння і зловживання алкоголем.

У Харкові спеціалізована медична допомога надається в КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №13», розташованому за адресою: пр. Гагаріна 137-г (контактный телефон 725-07-00).

 

Перейти до вмісту