Skip to main content

Офіційний сайт Департаменту охорони здоров’я
Харківської міської ради

17 травня 2014 року – Всесвітній день боротьби з гіпертонією

|

За попередніми даними у світі налічується до 1,5 мільярда людей, які страждають на артеріальну гіпертонію, більше половини з них не здогадуються про своє захворювання. Це набуває важливого значення у зв’язку з тим, що артеріальна гіпертонія є однією з найбільш частих причин інфарктів, інсультів, втрати зору.

З метою підвищення інформованості населення про методи діагностики, лікування та профілактики артеріальної гіпертонії Всесвітня організація охорони здоров’я стала ініціатором щорічного проведення Всесвітнього дня боротьби з артеріальною гіпертонією, який проходить 17 травня. Акцентування уваги на даній проблемі дозволяє також проводити ефективну профілактику більшості серцево-судинних захворювань, тому що вони найбільш часто є ускладненнями артеріальної гіпертонії.

Поширеність гіпертонії надзвичайно велика. Встановлено, що артеріальною гіпертонією страждають 20-30% дорослого населення. З віком поширеність хвороби збільшується і досягає 50-65% у осіб старше 65 років. За даними статистики близько 45% хворих людей не знають, що вони мають високі цифри артеріального тиску. Це найбільш значущий фактор ризику смерті в усьому світі, тому що сприяє розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту.

За даними статистики, в м. Харкові за 2013 рік зареєстровано 285960 хворих на артеріальну гіпертонію (поширеність 22760,0 на 100 тис. населення), з них 32500 вперше (показник захворюваності склав 2586,7). На диспансерному обліку перебуває 263319 хворих (охоплення диспансеризацією складає 92,1%).

На поширеність гіпертонії впливають рівень соціально-економічного розвитку, ставлення населення до збереження здоров’я, поширеність факторів ризику, що провокують гіпертонію.

Артеріальна гіпертонія (АГ) – поліетіологічне захворювання, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску від 140/90 мм рт. ст. і вище. Есенціальна артеріальна гіпертонія (гіпертонічна хвороба) становить 90-95% випадків. В інших випадках діагностують вторинні, симптоматичні гіпертонії: ниркові (нефрогенні) – 3-4%, ендокринні – 0,1-0,3%, гемодинамічні, неврологічні, стресові, зумовлені прийомом деяких речовин (ятрогенні) і гіпертонія вагітних.

У різних випадках поняття «норма» для показників артеріального тиску може варіюватися залежно від ряду умов, таких як конституція, статура, спадковість, прийом деяких лікарських засобів, неадекватні фізичні та емоційні навантаження, робота в гарячих цехах і т.д. Зміна артеріального тиску відповідає потребам організму. Артеріальний тиск з показниками ≤120/80 мм рт. ст. є оптимальним.

При підвищенні артеріального тиску відбуваються зміни в різних органах. Органи, на які найбільше впливає артеріальний тиск, називаються органами-мішенями. Це головний мозок, серце, судини, сітківка очей, нирки. Під дією підвищеного артеріального тиску змінюється еластичний каркас, що підтримує форму судин, звужується просвіт судин, потік крові стає значно менше, внаслідок чого тканини отримують менше кисню і поживних речовин. Особливо страждають найчутливіші – нервові клітини. Комп’ютерна томографія показує, що навіть на ранніх стадіях хвороби відбувається порушення кровообігу мозку і зміни його клітин.

Симптоми гіпертонічної хвороби в значній мірі схожі з ознаками звичайної перевтоми. Такий безсимптомний перебіг гіпертонії може тривати до декількох років. Наявність симптоматики – це добра ознака, в порівнянні з її безсимптомним перебігом, так як хворий дізнається про своє захворювання і починає лікування.

Три основних симптоми гіпертонічної хвороби:

1. Головний біль (у тому числі запаморочення).

2. Порушення зору (двоїння в очах, миготіння «мушок» перед очима).

3. Шум у вухах.

Існує ряд факторів, які збільшують ризик розвитку гіпертонічної хвороби:

 спадковість – люди, у яких серед родичів є хворі на гіпертонічну хворобу, найбільш схильні до розвитку цієї патології;

 підвищена маса тіла, малорухомий спосіб життя – у людей з надмірною масою тіла, що ведуть малорухомий, сидячий спосіб життя ризик розвитку артеріальної гіпертонії на 20-50% вище, ніж у людей активних, які займаються фізичними тренуваннями;

 вживання алкоголю – надмірне вживання алкоголю сприяє розвитку артеріальної гіпертонії;

 вживання великої кількості солі в їжу – високосольова дієта сприяє підвищенню тиску;

 незбалансоване харчування з великою кількістю висококалорійної їжі;

 куріння;

 стреси.

На ранніх стадіях гіпертонічна хвороба виліковна. Першою і найважливішою умовою успішної профілактики і лікування гіпертонічної хвороби є її діагностика на ранніх стадіях.

Заходи профілактики включають:

 обмеження вживання кухонної солі до 5 грам на день (у тому числі сіль для приготування їжі). Дотримання цього правила може нормалізувати артеріальний тиск без допомоги ліків, якщо процес не зайшов далеко;

 сприятливо впливають на стабілізацію тиску калій і магній. Калій перешкоджає виникненню аритмій. Він міститься в картоплі, сливах, кисломолочних продуктах. Магній розширює судини, стабілізує роботу нервової системи;

 частіше вживайте в їжу курагу, шпинат, гречану, пшоняну і вівсяну каші, квасолю, чорнослив, фініки, персики, кавуни, буряки, кабачки, баклажани, зелень, горіхи. При цьому слід пам’ятати, що їжу, багату калієм і магнієм, не можна поєднувати з молоком і молочними продуктами;

 кожен день в меню повинні бути сирі овочі і фрукти. Стінки судин зміцнює вітамін С, що міститься у великій кількості в апельсинах і лимонах, квашеній капусті, солодкому перці, чорній смородині, настої шипшини;

 відмова від куріння. Кожна сигарета викликає короткочасне, але значне підвищення артеріального тиску, що шкідливо впливає на еластичність судин;

 зниження надмірної ваги. Ризик розвитку гіпертонії в 6 разів вище у тих, хто страждає зайвою вагою. Тому необхідно рухатися якомога більше. Найдоступніші і безпечні види фізичного навантаження – плавання і ходьба по годині на день, їзда на велосипеді, ходьба на лижах. Але посилені тренування без попередньої підготовки при схильності до гіпертонії можуть спровокувати серцевий напад;

 обмеження вживання алкоголю: не більше 50-60 мл коньяку і 200-250 мл сухого вина в день. Замініть міцні напої сухим вином, краще червоним;

 релаксаційна терапія (різні методики, що знімають психоемоційну напругу), боротьба з хронічним стресом;

 пацієнтам з підвищеним кров’яним тиском не рекомендується робота в нічну зміну, галаслива обстановка, праця, пов’язана з частими відрядженнями, психоемоційні перевантаження. Правильний режим дня передбачає зменшення часу роботи з комп’ютером, відмову від тривалого перегляду телепередач, повноцінний нічний сон.

Артеріальна гіпертонія – хронічне захворювання. Воно не може бути проліковано одним курсом. Також неможливо періодичне лікування артеріальної гіпертонії. Часто пацієнти приймають гіпотензивні таблетки лише в той момент, коли при вимірюванні артеріального тиску фіксують його підвищення або у них з’являються неприємні відчуття (біль у потилиці, запаморочення, нудота, носові кровотечі або болі в області серця). Тільки щоденний довічний прийом гіпотензивних препаратів під щоденним контролем рівня артеріального тиску та досягнення його нормального рівня гарантує успішну профілактику інфаркту міокарда та інсульту.

З питань діагностики та лікування артеріальної гіпертонії жителі м. Харкова можуть звернутися в КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №8», розташований за адресою: вул. Салтівське шосе, 266-Г, тел.710-26-40.

 

 

Перейти до вмісту