29 вересня 2019 року – Всесвітній день серця
Щороку 29 вересня, починаючи з 1999 року, у всьому світі за ініціативою Всесвітньої федерації серця відзначається Всесвітній День серця. Цей день покликаний привернути увагу населення до проблем захворювань серцево-судинної системи, які представляють загрозу здоров’ю, а в деяких випадках і життю людини. Тема Всесвітнього дня серця 2019 року: «МОЄ СЕРЦЕ, ТВОЄ СЕРЦЕ». Це звернення до нас самих та близьких нам людям: “Що я можу зробити прямо зараз, щоб подбати про своє серце… і твоє серце?”
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смерті та інвалідності в світі, щорічно забираючи 17,9 мільйонів життів. Більше 75% випадків смерті від ССЗ відбуваються в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2019 року зареєстровано випадків захворювання: на гіпертонічну хворобу – 202 681, з них вперше 11 322 (за аналогічний період 2018 року – 227 954 випадків, з них вперше 12 181); на ішемічну хворобу серця – 167 296, з них вперше 9 226 (в 2018 році – 182 999 випадків, з них вперше 11 038); інфарктом міокарда – 925 (в 2018 році – 966 випадки);
Серцево-судинні захворювання це група хвороб серця і кровоносних судин, в яку входять: ішемічна хвороба серця – хвороба кровоносних судин, що постачають кров’ю серцевий м’яз; хвороба судин головного мозку – хвороба кровоносних судин, що постачають кров’ю мозок; хвороба периферичних артерій – хвороба кровоносних судин, що постачають кров’ю руки і ноги; ревмокардит – ураження серцевого м’яза і серцевих клапанів в результаті ревматичної атаки, що спричинена стрептококовою інфекцією; вроджений порок серця – існуючий з народження дефект будови серця; тромбоз глибоких вен і емболія легень – утворення в венах ніг згустків крові, які можуть зміщуватися і рухатися до серця і легенів.
Найбільш часто реєструють випадки гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту, ураження судин різних органів атеросклерозом, ревматичне ураження серця.
Інфаркти та інсульти є гострими захворюваннями і вимагають екстреної медичної допомоги. Понад 70% всіх серцевих нападів і інсультів відбуваються вдома, для цього людям необхідно знати і вміти вчасно розпізнати ознаки розвитку серцевого нападу, гострого інсульту, що в подальшому може врятувати життя і здоров’я людини!
Ознаки серцевого нападу:
• дискомфорт у грудній клітці – стискаючий ( пекучий ) біль в грудях або за грудиною;
• дискомфорт або біль, який поширюється, як правило, на ліву половину грудної клітини – в ліву руку, під лопатку і шию зліва, ліву половину верхньої або нижньої щелепи або в область шлунка;
• задишка з почуттям або без почуття дискомфорту в грудній клітці.
Інші ознаки серцевого нападу включають в себе виражену слабкість або втому, неспокій або нервозність, холодний піт, нудоту, блювоту, запаморочення, непритомність.
Ознаки гострого інсульту:
• раптова м’язова слабкість,
• оніміння або поколювання в ділянці обличчя, руки, ноги або на одній половині тулуба,
• раптове утруднення при розмові або розумінні мови,
• раптова повна або часткова втрата зору на один або обидва ока;
• раптове незвично сильний головний біль;
• раптове втрата рівноваги, запаморочення, блювота в поєднанні з іншими перерахованими вище ознаками.
Якщо Ви підозрюєте, що у людини серцевий напад або інсульт, негайно зверніться за медичною допомогою. Дуже важливо щоб кваліфікована медична допомога була надана пацієнту вчасно! Пам’ятайте, чим раніше розпочати лікування, тим воно ефективніше!
Існує ряд факторів ризику, які провокують виникнення даної патології. Їх поділяють на модифіковані фактори, ті, на які людина може вплинути, і не модифіковані – на які людина впливати не може.
До модифікованих факторів належать: неправильне харчування, фізична інертність, вживання тютюну і зловживання алкоголем, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет, ожиріння, а також психологічний стрес. Дані фактори призводять до підвищення кров’яного тиску, рівня глюкози, ліпідів в крові, до надлишкової маси тіла та ожиріння, в результаті має місце високий ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту, серцевої недостатності та інших ускладнень.
Немодифіковані (ті, що не можна змінити) фактори ризику – це стать, вік і генетична схильність. Ризик розвитку данної патології збільшується з віком, як для чоловіків, так і для жінок. Люди, у яких найближчі родичі страждають серцево-судинними захворюваннями (особливо, якщо перенесли інфаркт міокарда у віці до 50 років), мають несприятливу спадковість з данної патології.
Всесвітньою Федерацією Серця розроблено сучасні рекомендації для зниження ризику розвитку захворювань серця і судин, а також їх можливих ускладнень, до яких необхідно дотримуватися в повсякденному житті:
– не допускайте куріння у приміщенні. Відмовившись від
-дотримуйтесь принципів здорового харчування. Раціон повинен бути багатий на овочі та фрукти. Уникайте жирної, смаженої і висококалорійної їжі;
– будьте фізично активні. Організуйте сімейні прогулянки, походи та ігри на свіжому повітрі. Для здорових людей рекомендовано заняття фізкультурою 30-45 хв. 4-5 раз в тиждень. Для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями рекомендації до фізичних навантажень повинні грунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проби навантаження. Фахівці радять займатися фізичною культурою на свіжому повітрі або хоча б в добре провітреному приміщенні;
– знайте свої цифри артеріального тиску, рівень глюкози і холестерину в крові, розрахуйте індекс маси тіла. Знаючи Ваш ризик розвитку серцево-судинних захворювань, можна розробити конкретний план дій щодо поліпшення функціонального стану серця.
З метою раннього виявлення захворювань та факторів ризику їх розвитку обов’язковим є регулярне щорічне проходження медичних оглядів!
Люди, які страждають ССЗ або піддаються високому ризику таких захворювань, потребують консультації, а при необхідності, в прийомі лікарських засобів.
У м. Харкові висококваліфікована медична допомога хворим з серцево-судинними захворюваннями надається в ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України », розташованому за адресою пр. Любові Малої, 2а (телефон приймального відділення 373-90-73); КНП «Міська клінічна лікарня №8» ХМР, розташованому за адресою вул. Салтівське шосе, 266г (телефон приймального відділення 725-11-12); структурному підрозділі «Відділення кардіохірургії та невідкладної кардіології» ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України », розташованому за адресою: в’їзд Балакірєва, 1 (телефон консультативної поліклініки 349-41-10).