4 лютого 2014 року – Всесвітній день боротьби проти раку
Щорічно 4 лютого Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) об’єднує зусилля з Міжнародним союзом проти раку з метою запобігання, первинної профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання, підвищення обізнаності населення про рак як одне з найнебезпечніших і поширених захворювань. У 2014 році, як і в минулому, Всесвітній день боротьби з раковими захворюваннями проходитиме під девізом: «Розвіяти міфи і невірні уявлення про рак».
Рак – це злоякісна пухлина, яка розвивається з епітеліальної тканини, і також може розглядатися як захворювання клітин, що втрачають здатність до нормального функціонально-структурного розвитку.
Розвиток раку відбувається під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, але чітких меж між ними немає. До внутрішніх причин раку відносять спадковість. Зовнішніми факторами є:
1. Куріння. Воно не тільки є причиною найбільш поширеного раку (раку легенів), а й посилює розвиток інших злоякісних утворень.
2. Алкоголь. Зловживання ним викликає рак гортані, печінки, стравоходу. Ті, хто і п’є, і курить, ризикують найбільше.
3. Сонячні промені. Світлошкірі люди, що легко обгорають на сонці, і ті, хто за службовим обов’язком багато часу проводить на сонці, повинні знати, що це може стати причиною раку шкіри.
4. Харчування. Вчені довели, що існує прямий зв’язок між неправильним харчуванням і виникненням раку шлунка і кишковика.
5. Іонізуюча радіація, яка викликає практично всі форми злоякісних пухлин, крім хронічного лімфолейкозу, хвороби Ходжкіна (лімфогранулематозу), раку шийки матки і передміхурової залози.
6. Віруси можуть бути причиною раку. Наприклад, хронічна форма гепатиту В є основною причиною раку печінки.
7. Гормони. З ними пов’язані випадки раку жіночих статевих органів, молочної залози, а також передміхурової залози у чоловіків.
8. Виробничі канцерогенні фактори. Виробничі та професійні фактори шкідливості викликають близько 6% всіх випадків раку.
Україна продовжує залишатися на другому місці в Європі за темпами поширення раку. За розрахунками фахівців, до 2020 року чисельність вперше захворілих на рак в Україні перевищить 200 тис. осіб.
У 2013 році в м. Харкові виявлено 4948 випадків онкологічних захворювань різної локалізації, серед яких дітей до 14 років – 13 осіб і у віці 15-17 років – 4 особи. Найбільшу кількість складають злоякісні новоутворення шкірних покровів – 601 особа (44,8 на 100 тис. населення), рак молочної залози – 599 осіб (44,6 на 100 тис. населення), трахеї, бронхів, легенів – 479 осіб (35,7 на 100 тис. населення), рак шлунка – 304 людини (22,6 на 100 тис. населення), рак ободової кишки – 401 особа (29,9 на 100 тис. населення), прямої кишки, анусу – 265 осіб (19, 7 на 100 тис. населення), меланома шкіри – 119 осіб (8,9 на 100 тис.), рак тіла матки – 241 особа (17,9 на 100 тис.), рак передміхурової залози – 242 людини (18,0 на 100 тис.), рак нирки – 156 осіб (11,6 на 100 тис.), рак сечового міхура – 138 осіб (10,3 на 100 тис.), злоякісні лімфоми – 146 випадків (10,9 на 100 тис.), лейкемії – 120 осіб (20,9 на 100 тис.) та інші локалізації захворювання – 526 осіб (39,2 на 100 тис. населення).Абсолютно надійного або ефективного захисту від раку поки не існує, тому можна говорити тільки про зниження ризику розвитку захворювання. Однак профілактичні заходи відіграють найважливішу роль у зниженні показників захворюваності і поділяються на первинні, вторинні і третинні.
Первинна профілактика спрямована на усунення канцерогенезу – процесу виникнення пухлини. Насамперед, це усунення контакту з канцерогенами.
Основними завданнями цієї профілактики є:
§ відмова від паління та вживання алкоголю;
§ нормалізація ваги;
§ дотримання дієти;
§ регулярна фізична активність;
§ утримання від тривалого перебування на сонці та у соляріях.
Вторинна профілактика спрямована на виявлення та усунення передракових захворювань і злоякісних пухлин. До заходів відносяться: профілактичні огляди, мамографія, PAP-мазки (для раннього виявлення раку шийки матки), визначення онкомаркерів, виявлення груп ризику та ін.
Третинна профілактика раку зводиться до попередження рецидивів хвороби і метастазів, нових випадків пухлинних захворювань у вилікуваних онкологічних хворих.
У місті Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога онкохворим надається в КЗОЗ «Харківський обласний клінічний онкологічний центр», що знаходиться за адресою: вул. Лісопаркова, 4 (т. 315-19-91), ДУ «Інститут медичної радіології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованій за адресою: вул. Пушкінська, 82 (т.704-10-68) та у відділенні «Хоспіс» на базі
КЗОЗ «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» за адресою:
пр. Московський, 195 (к.т. 725-24-20).
ДУ «Інститут медичної радіології НАМН України ім. С.П. Григор’єва» є головною в Україні науковою установою в галузі радіології, метрології та ізометрії, базою для підготовки фахівців з цих питань. На базі інституту розташовані дві кафедри Харківського національного медичного університету: радіології та онкології. Клінічна база інституту дозволяє лікувати більше 4000 хворих на рік. Також у клінічних підрозділах інституту проводиться апробація нових методів променевої діагностики і терапії, фармацевтичних препаратів, медичної техніки.
На базі комунального закладу охорони здоров’я «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» за адресою: пр. Московський, 195, наказом Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради було створено відділення «Хоспіс» для кваліфікованого медичного забезпечення онкологічних хворих паліативною допомогою, захисту прав на медичну та психологічну підтримку і милосердя в їхній останній період життя.
Госпіталізація онкологічних хворих у відділення, розраховане на 80 ліжок, здійснюється в плановому порядку. Умови госпіталізації визначаються на підставі рішення внутрішньолікарняної комісії «З госпіталізації онкологічних хворих до відділення «Хоспіс»» та направлення Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради.