24 квітня – 30 квітня 2023 року – Європейський тиждень імунізації
Щорічно в останній тиждень квітня в Європейському регіоні Всесвітня організація охорони здоров’я проводить Європейський тиждень імунізації, спрямований на підвищення обізнаності населення щодо важливості імунізації для профілактики захворювань та захисту життя. Кампанія 2023 року націлена на привернення уваги широкого загалу до важливості своєчасної планової вакцинації, а також необхідності продовжувати вакцинацію проти COVID-19, особливо серед уразливих груп населення.
Імунізація є показовим прикладом успішної діяльності в галузі глобальної охорони здоров’я, що дозволяє щорічно рятувати мільйони людських життів. В даний час використовуються вакцини для профілактики більш ніж 20 небезпечних для життя хвороб, внаслідок чого імунізація дозволяє щорічно запобігати 3,5 мільйонам випадків смерті від таких хвороб, як дифтерія, правець, кашлюк, грип та кір. Разом з тим, незважаючи на величезний прогрес, охоплення вакцинацією у світі останніми роками залишається на одному рівні, а в 2020 р. навіть знизилося вперше за десятиліття. Пандемія COVID-19 протягом останніх двох років створила величезне навантаження на системи охорони здоров’я, а пов’язані з пандемією перебої залишили у 2020 р. 23 мільйони дітей не охопленими вакцинацією, що на 3,7 мільйона більше, ніж у 2019 р., і це найгірший показник з 2009 р.
Відносно швидка розробка та початок застосування вакцин проти СOVID-19 підняла нову хвилю руху антивакцинаторів, які через соціальні мережі активно розповсюджували інформацію щодо неефективності та небезпеки використання розроблених вакцин. В той же час, позиція більшості розвинених країн стосовно вакцинації полягає в необхідності розвивати та вдосконалювати виробництво якісних вакцин та заохочувати їх застосування, оскільки, з точки зору сучасної наукової медицини, ризик ускладнень від вакцинації значно менший за ризик важких ускладнень від «керованих» інфекції.
Для забезпечення епідемічного благополуччя рівень охоплення населення плановою імунізацією в регіоні має становити не менше 90%, а серед дітей – понад 95%. Недостатній рівень вакцинації неминуче приводить до підвищення захворюваності в популяції на інфекційні хвороби, які небезпечні розвитком важких ускладнень та можуть призвести до інвалідності або смерті.
Нижче приведені захворювання, від яких існують ефективні та безпечні вакцини, але, за відсутності імунітету можуть викликати наступні ускладнення:
– Поліомієліт загрожує стійким довічним паралічем деяких груп м’язів. У важких випадках параліч поширюється на дихальну мускулатуру, що призводить до смерті хворого.
– Наслідком кору може бути ураження центральної нервової системи (коровий енцефаліт), дихальної системи (ларингіт, круп (стеноз гортані), трахеобронхіт, первинна корова пневмонія, вторинна бактеріальна пневмонія).
– При дифтерії, крім важкої інтоксикації, можливий розвиток крупа – перекриття дихальних шляхів дифтерійною плівкою і набряком, особливо у дітей. Дифтерія небезпечна розвитком тяжких ускладнень, таких як: міокардит (ураження м’язової оболонки серця), який нерідко спричиняє смерть хворих тяжкою формою дифтерії; ураження нервової системи проявляється центральними і периферичними паралічами.
– При епідемічному паротиті запальний процес, крім слинних залоз, може поширюватися і на інші залози: підшлункову, передміхурову, жіночі статеві, слізні, щитовидну. Крім того, можуть виникнути ускладнення з боку центральної нервової системи – серозний менінгіт, менінгоенцефаліт.
– Гепатит В при відсутності імунізації може привести до цирозу і раку печінки. Імовірність того, що вірусна інфекція гепатиту В стане хронічною, залежить від віку, в якому людина її набуває. Так, хронічні інфекції у дітей першого року життя розвиваються в 80-90%, у дітей до 6 років – в 30-50%, у дорослих в 10% випадків. Серед дорослих, інфікованих в дитинстві, 15-25% вмирають від пов’язаних з гепатитом В раку або цирозу печінки.
– Інфікування краснухою під час вагітності небезпечно вродженими органічними ураженнями плода.
– Відсутність щеплення від правця може привести до смерті навіть при незначній травмі.
– У нещеплених проти туберкульозної інфекції в десятки разів підвищується ризик захворювання на туберкульоз у важкій формі з численними ускладненнями, що приводить до інвалідності.
До Календаря профілактичних щеплень України внесено 10 обов’язкових щеплень проти дифтерії, коклюшу, правця, туберкульозу, гепатиту В, гемофільної інфекції, кору, краснухи, паротиту, поліомієліту. Крім обов’язкових, батьки можуть прищепити дитину від вітряної віспи, гепатиту А, грипу, менінгококової, ротавірусної, пневмококової інфекції, вірусу папіломи людини. Для проведення щеплень, які не є обов’язковими, придбання вакцин проводиться за рахунок батьківських коштів, а той час як обов’язкові проводяться безкоштовно.
За 1 квартал 2023 року в м. Харкові вакциновано (дані за 1 квартал 2022 року відсутні з об’єктивних причин внаслідок початку воєнної агресії):
– проти туберкульозу: БЦЖ – 659 дітей (14,4% від запланованого на 2023 рік обсягу);
– проти поліомієліту: ІПВ – інактивована («вбита») вакцина – 2 909 дітей (7,6%), ОПВ – оральна («жива») вакцина – 2 828 дітей (7,4%);
– проти коклюшу, дифтерії, правця: АКДП – адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина – 4 001 дитина (10,5%); АДП – дифтерійно-правцевий анатоксин – 852 особи (7,2%); АДП-м – дифтерійно-правцевий анатоксин в малих дозах – 11 802 (12,3%);
– проти гепатиту В – 3 138 осіб (32%);
– проти гемофільної інфекції – 2 343 дітей (30,8%);
– проти кору, паротиту, краснухи: КПК – 2 470 дітей (14,2%).
Вакцинація, будучи одним з найефективніших з економічної точки зору втручань в сфері охорони здоров’я, є ключовим компонентом первинної медико-санітарної допомоги. Вакцини залишатимуться життєво важливим інструментом у боротьбі як з давно «керованими» інфекціями, так й з інфекціями, що становитимуть небезпеку на певний проміжок часу, як наприклад COVID-19.