20 листопада 2014 року – Міжнародний день відмови від паління
Щорічно в третій четвер листопада відзначається Міжнародний день відмови від паління. Цю традицію започаткувало Американське онкологічне товариство ще в 1977 році, оцінивши згубний вплив паління на організм людини і здатність регулярного паління провокувати розвиток раку. Метою проведення цього дня є активні дії по зниженню розповсюдження шкідливої тютюнової залежності. Це включає в себе боротьбу з тютюнопалінням серед всіх верств населення і в першу чергу в середовищі лікарів і медичного персоналу. Перш за все необхідно широке інформування громадскосьті про згубний вплив тютюну на здоров’я курця і оточуючих його людей.
Проведення Міжнародного дня відмови від паління цілком виправдано, оскільки статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо даної проблеми дуже сумна. Епідемія тютюнопаління в XX столітті забрала життя більше 100 мільйонів жителів планети. В XXI столітті ця цифра може зрости на порядок.
Майже 80% з одного мільярда курців живе в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Майже половина дітей у світі регулярно дихає повітрям, забрудненим тютюновим димом. Більше 40% дітей мають одного з батьків, що палить.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ):
– 90% смертей у світі від раку легенів, 75% – від хронічного бронхіту і 25% – від ішемічної хвороби серця обумовлені палінням;
– кожні десять секунд на планеті вмирає один затятий курець (фахівці прогнозують, що до 2020 року цей показник може підвищитися до однієї людини кожні 3 секунди).
Безліч хвороб виникає або посилюється під впливом тютюнопаління.
Бронхи і легені курця, що знаходяться в постійному контакті з токсичними компонентами тютюнового диму, зазнають незворотні зміни, які суттєво позначаються на функції дихання. У відповідь на подразнюючу дію диму слизова бронхів виділяє велику кількість густого слизу, яка закупорює дрібні бронхи. Так формується хронічний бронхіт. Надалі, тканина легенів втрачає свою еластичність, альвеоли втрачають свою форму, газообмін в них порушується. Такий стан легенів називається емфіземою. Задишка і кашель (особливо ранковий) – ці симптоми супроводжують майже кожного курця.
Для великої кількості людей (15-20% курців) хронічний бронхіт стає причиною інвалідності.
За статистикою, 80% хворих на рак легенів – курці з великим стажем. Регулярне вдихання канцерогенних смол, подразнюють тканину легенів їдким димом, порушення кровопостачання легеневої тканини створюють сприятливі умови для формування і росту пухлини. Задишка, кашель, кровохаркання, біль в грудній клітці – симптоми, які повинні стривожити курця, так як саме вони можуть бути ознаками розвитку ракової пухлини. Прогноз при цьому захворюванні вкрай несприятливий.
В організмі курця створюються сприятливі умови для розвитку атеросклерозу. Крім того, нікотин, який потрапляє в організм, викликає звуження судин. У затятого курця судини практично постійно спазмовані. Це створює оптимальні умови для формування тромбів. В першу чергу від цих змін страждають судини серця і головного мозку. Імовірність виникнення інфаркту у курця в 10-12 разів перевершує таку у людини, що не палить.
Кожен сьомий курець стикається з захворюванням, що вражає судини нижніх кінцівок – облітеруючий ендартеріїт. Ноги хворого ендартеріїтом так і називають: «ноги курця». Ця патологія проявляється звуженням просвіту артерій, що призводить до порушення кровообігу в ногах, аж до повної закупорки судин.
На перших порах хворий скаржиться на мерзлякуватість кінцівок, оніміння пальців, збліднення шкіри. Подальше прогресування процесу призводить до появи характерного симптому – переміжної кульгавості: наростаючого болю в литкових м’язах при ходьбі, що примушує людину зупинятися через певні ділянки шляху.
Результатом захворювання є гангрена та ампутація кінцівки.
З кожною сигаретою курець піддає небезпеці не лише своє здоров’я, але і здоров’я оточуючих його людей. І шкоду здоров’ю від тютюнового диму «пасивні» курці отримують у кілька разів більше, ніж ті, що палять.
Встановлено, що до 90% людей починають палити з молодості. У сьомих-восьмих класах систематично курять 8-12% учнів, в дев’ятих-десятих – вже 21-24%. Американські дослідники стверджують, що саме молоді курці (до 18 років) не можуть надалі кинути палити до кінця життя. Молоді люди впевнені, що кинути курити легко, але далеко не всім вдається позбутися нікотинової залежності.
Боротьба з палінням йде в усьому світі. У 140 країнах були прийняті закони, що обмежують паління. У Сінгапурі існують цілі квартали, де заборонено палити взагалі. В Америці деякі фірми відмовляються брати на роботу курців. Існує заборона на виробництво деяких видів тютюнових виробів, наприклад, особливо міцних або сигарет без фільтра.
ВООЗ стверджує: “Право людини, що не палить на чисте повітря вище права курця на паління”. З цією метою в багатьох країнах світу приймають закони, що сприяють створенню довкілля, абсолютно вільного від тютюнового диму.