12 березня 2015 року – Всесвітній день нирки.
12 березня 2015 відзначатиметься 10-річчя Всесвітнього дня нирки, з ініціативи Міжнародного товариства нефрології та Міжнародної Федерації Ниркових Фондів. З моменту свого заснування в 2006 році, Всесвітній день нирки щорічно нагадує нам, що хвороби нирок є поширеними і небезпечними.
Всесвітній день нирки 2015 року присвячений проблемі захворювань нирок у неблагополучних регіонах і у незахищених верств населення і проходитиме під гаслом «Здорові нирки для всіх!».
У світі близько 1,2 мільярда людей живуть в умовах крайньої бідності, що негативно позначається на способі життя, обмежує доступ до медичної допомоги, посилює несприятливий вплив факторів зовнішнього середовища, і кожне з перерахованих обставин призводить до змін у стані здоров’я. Хоча все населення країн з низькими і помірними доходами можна розглядати як незахищене, існують групи населення, які характеризуються крайнім ступенем неблагополуччя (сільські жителі, літні люди, представники релігійних меншин і т.д.).
Значимість хронічної хвороби нирок визначається її високою поширеністю. Захворювання виявляється з частотою від 6,8% у Західній Європі (Іспанія) до 15,9% у Східній Європі (Польща), в США – в діапазоні від 10 до 17% в різних етнічних групах, в Японії – більше, ніж у 20 % популяції. Чисельність хворих, які отримують лікування діалізом, по всьому світу складає близько 2,5 млн. чоловік, і щороку збільшується на 7-8%.
За статистичними даними у м. Харкові за 2014 рік виявлено випадків захворювання:
– гострим гломерулонефритом – 13 випадків (5 у 2013 р.), показник захворюваності 1,0 (0,4 у 2013р.) на 100 тис. населення;
– хронічний гломерулонефрит – 35 випадків (38 у 2013 р.), показник захворюваності 2,8 (3,0 у 2013р.) на 100 тис. населення;
– хронічний пієлонефрит – 1998 випадків (2227 у 2013р.), показник захворюваності 199,8 (193,4 у 2013р.) на 100 тис. населення.
Поширеність захворювань нирок в 2014 році склала:
– хронічний пієлонефрит – 1909,8 (2214,9 у 2013р.) на 100 тис. населення;
– хронічний гломерулонефрит – 46,5 (44,6 у 2013р.) на 100тис. населення.
Серед хворих з хронічною нирковою недостатністю V супеню лікування методом гемодіалізу у 2014 році проходило 160 осіб, методом перитоніального діалізу – 36 осіб.
Хронічна хвороба нирок (ХХН) – наднозологіческое поняття, що характеризує стан, при якому протягом 3 і більше місяців зберігаються ознаки пошкодження нирок та/або зниження їх функції.
Ризик розвитку ХХН підвищується, у хворих, що страждають певними захворюваннями (сердцево-судинними та аутоімунними системними захворюваннями, цукровим діабетом, обструктивними захворюваннями сечових шляхів) і у людей, що мають в анамнезі життя дані, що дозволяють припустити розвиток ХХН в майбутньому (спадкові захворювання нирок у сімейному анамнезі, гостра ниркова недостатність або нефропатія вагітних). Ураження нирок, яке призводить до розвитку ХХН, може бути викликане малорухливим способом життя, характером харчування (зловживання їжею, що містить багато білка) та шкідливими звичками (паління, зловживання алкоголем і знеболюючими засобами).
Незважаючи на різноманітність причин, зміни в нирках при ХХН зводяться до значного зменшення функціонуючих тканин органу. Нірки не справляються зі своєю роботою, в крові накопичується вміст азотистих продуктів розпаду білків – сечовини, креатиніну, аміаку. Це веде до розвитку уремії – самоотруєння організму. Процес поступово прогресує, і в результаті, людина не може вижити без регулярного гемодіалізу (“штучної нирки”) або трансплантації нирки.
Виділяють наступні найбільш важливі симптоми ниркової патології: біль у попереку, підвищений артеріальний тиск, набряки, субфебрильна температура, дискомфорт при сечовипусканні, домішки крові, слизу в сечі.
Для діагностики ХПБ застосовують комплекс біохімічних аналізів крові і сечі, визначення швидкості клубочкової фільтрації, інструментальні методи дослідження (УЗД, урографию), які дозволяють виявити наявність необоротних структурних змін органа.
Для населення, що входить до групи ризику розвитку захворювань нирок, розроблені методи нефропротекційної терапії, ранній початок якої є вкрай важливим.
Для профілактики захворювань нирок рекомендуються прості та ефективні заходи:
1. Ведення активного способу життя. Регулярне фізичне навантаження допомагає знизити ризик розвитку захворювань нирок.
2. Контролювання рівня цукру в крові.
3. Контролювання артеріального тиску.
4. Зниження кількості вживання солі до 5-6 грамів в день (близько чайної ложки).
5. Вживання не менше 1-1,5 літра води в день. Вживання достатньої кількості води знижує ризик утворення каменів у нирках.
6. Відмова від паління. Нікотин знижує кровообіг в нирках, що веде до зниження їх функції. Крім цього, паління значно підвищує ризик розвитку раку нирки.
7. Не приймайти лікарські препарати без призначення лікаря. Багато з них мають нефротоксичну побічну дію.
8. Регулярно обстежувати нирки, якщо є один або більше факторів ризику розвитку ХХН.
У м. Харкові на базі КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №2» (просп. Московський, 197, тел..738-72-73) працює міський консультативний нефрологічний кабінет.
Висококваліфікована медична допомога хворим нефрологічного профілю надається в КЗОЗ «Харківський обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І.Шаповала» (просп. Московський, 195, тел.738-73-94) та в КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. А.І.Мещанінова» (пров. Балакірева, 3-а, тел. 345-05-04), де в складі терапевтичного відділення виділено 20 нефрологічних ліжок.
Для пацієнтів з ХХН, які потребують замісної терапії, функціонують відділення гемодіалізу при КЗОЗ «Харківський обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І.Шаповала», КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (просп. Правди, 13, тел. 705-01-87), КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мещанінова» і КЗОЗ «Харківська міська клінічна дитяча лікарня №16» (вул. Луї Пастера, 2).