10 жовтня 2015 року – Всесвітній день психічного здоров’я
10 жовтня 2015року, починаючи з 1992 року, світова громадськість відзначає Всесвітній день психічного здоров’я, встановлений за ініціативою Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки ВООЗ.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, на планеті сьогодні живе понад 450 мільйонів людей, які мають психічні захворювання. У західних країнах кожний сьомий житель страждає на параною або шизофренію, схильний до депресій, алкоголізму, інших психічних розладів. Враховуючи існуючу проблему, в 2013 році Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я був затверджений Комплексний план дій в галузі психічного здоров’я на 2013-2020 роки, основне завдання якого, зміцнювати психічне благополуччя, запобігати психічним розладам, забезпечувати медичну допомогу, прискорювати одужання, захищати права людини і сприяти зниженню смертності, захворюваності та інвалідності осіб з психічними розладами.
Психічне здоров’я – це стан повного душевного, фізичного і соціального благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти щоденним життєвим стресам, продуктивно працювати і бути корисною суспільству.
Фактори, що впливають на психічне здоров’я можна розділити на 3 категорії:
1. Сприятливі фактори, які підсилюють схильність людини до психічного захворювання і підвищують ймовірність його розвитку при дії провокуючих чинників. Сприятливі фактори можуть бути генетично обумовленими (спадкова схильність таких захворювань, як шизофренія, деяких форм недоумства, афективних розладів, епілепсії), біологічними (стать, вік, перенесені хвороби, особливості обміну речовин та ін.), психологічними (присутність в характері людини деяких поведінкових особливостей), соціальними (соціальні та сімейні стосунки, психічні травми, наявність соціальної підтримки, особливості виховання, політична ситуація в країні).
2. Провокуючі фактори можуть бути фізичними, психологічними чи соціальними. Наприклад, як соматичні захворювання і травми (пухлина мозку, черепно-мозкова травма або втрата кінцівки), так і життєві обставини (втрата роботи, розлучення, хвороба або смерть близької людини, переїзд на нове місце проживання і т.д.) можуть викликати психічне захворювання (невроз).
3. Підтримуючі фактори, від яких залежить тривалість захворювання після його початку. При лікуванні та соціальної роботи з хворим важливо приділити цим факторам належну увагу. Коли сприятливі та провокуючі фактори вже припинили свій вплив, підтримуючі чинники існують і можуть піддаватися корекції.
Слід зазначити, що культура людини впливає на багато аспектів психічного здоров’я, включаючи і те, як людина повідомляє про свої скарги, яким чином вона намагається подолати їх, чи існує підтримка сім’ї, суспільства і готовність звернутися за медичною допомогою.
В теперішній час ускладнення суспільного життя, збільшення ризиків техногенного, екологічного, психологічного, політичного і військового характеру провокують негативні зміни в стані фізичного і психічного здоров’я та викликають зростання навантажень на організм людини.
Основою збереження і зміцнення психічного здоров’я для кожного, в першу чергу, є здоровий спосіб життя, а саме:
– оптимізувати режим розумової та трудової діяльності, повноцінно і своєчасно відпочивати;
– фізична активність з урахуванням вікових та фізіологічних особливостей (танці, групові ігри, біг підтюпцем, прогулянки на свіжому повітрі та інші форми фізичної активності), загартовування. Такі види діяльності повертають повноту відчуттів, додають бадьорості, відновлюють працездатність;
– раціональне збалансоване харчування, яке відповідає фізіологічним особливостям конкретної людини – з їжею в організм повинна поступати достатня, але не надмірна, кількість білків, вуглеводів, жирів, мікроелементів, вітамінів і мінеральних речовин в правильних пропорціях;
– вміння контролювати свої емоції, справлятися зі складними ситуаціями і протистояти стресовим навантаженням. Вміти радіти життю, бути оптимістично налаштованим;
– підтримання душевного спокою: хобі, музика, театр, подорожі, знайомство з новими людьми та ін.;
– формування філософського підходу до життя, здатність встановлювати дійсно значимі та конструктивні цілі і прагнути їх досягти (сім’я, діти, волонтерський рух, творчість, допомога оточуючим);
– пізнавати і використовувати нову інформацію для оптимальних дій в нових обставинах;
– відмовитися від шкідливих звичок – тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв.
Важливо, щоб психологічна та психіатрична допомога для вирішення специфічних, невідкладних проблем зі здоров’ям надавалася фахівцями психологами, психіатрами, психотерапевтами.
Всесвітній день психічного здоров’я повинен набути позитивне звучання, бути націленим на підвищення рівня обізнаності населення про природу і масштаб психічних розладів, їх особливості, вплив на здоров’я окремої людини і суспільства в цілому.